Шановні батьки! Відео з цього каналу будуть вам корисні.

Поради батькам учнів

Як допомогти дітям під час вивчення математики

Пам'ятаєте, як захоплено ваші діти починали знайомитися з азами математики, коли були зовсім маленькими? Як вони захоплювались повторюваними елементами й візерунками, які створює природа? Як вони переставляли предмети та із захопленням виявляли, що їх кількість не змінилась?

Перед тим як діти починають ходити у школу, вони часто кажуть про математику з інтересом і здивуванням, але незабаром після відвідування шкільних занять вирішують, що математика є заплутаним і страшним предметом, який «точно не для них».

Це тому, що в багатьох школах математика пов'язана із запам'ятовуванням, виконанням певних дій і висновками про те, хто з дітей може з ними впоратись, а хто ні. Математика стала предметом, який свідчить про здібності дитини, і більшість школярів (різного віку) скажуть вам про те, що вона асоціюється в них із правильним вирішенням завдань, а не із красою цього предмета або з тим, наскільки він їм цікавий чи корисний для життя.

Для того щоб зацікавити дітей математикою, постарайтесь дотримуватися таких шести порад, які дає батькам професор Стенфордського університету Джо Боулер.

1. Заохочуйте дітей грати в математичні ігри та головоломки. Молодий ірландський математик Сара Фленнері розповідає про те, що її здібності й ентузіазм при вивченні математики родом не зі школи, а з домашнього захоплення математичними головоломками. Ігри, що використовують гральні кубики, пазли й інші головоломки, допоможуть дітям полюбити математику, а також розвинути навички логічного мислення та вміння рахувати.

2. Працюючи над математичними завданнями, обов'язково надихайте дітей і ніколи не говоріть їм, що вони не праві. Постарайтеся знайти логіку в їхньому розв'язанні, тому що певна логіка завжди присутня в роздумах дітей. Наприклад, якщо ваша дитина помножує три на чотири й отримує сім, скажіть: «Я розумію хід твоїх думок! Ти використовуєш свої навички додавання й отримуєш сім, але коли ми множимо, у нас буде три групи по чотири».

3. Ніколи не асоціюйте математику зі швидкістю. Навчитися швидко вирішувати завдання зовсім не важливо, особливо в дитинстві, з огляду на той факт, що, примушуючи дітей розв'язувати математичні завдання з високою швидкістю, ми формуємо в них тривожне ставлення до математики, особливо в дівчаток.

4. Ніколи не відкривайте дітям факт, що у школі ви погано встигали в математиці або що ви не любите цей предмет, особливо якщо ви мати. Дослідження показали, що як тільки матері відкривали подібні факти своїм донькам, ті демонстрували різке погіршення успішності в математиці.

5. Заохочуйте дітей «відчувати» числа. Що відрізняє високу успішність у початковій школі від низької, так це уявлення про кількісну характеристику чисел, а також здатність гнучко оперувати ними, розділяючи їх на складові. Наприклад, при виконанні операції додавання 29 + 56, ви можете взяти 1 із 56 й уявити операцію як 30 + 55, яка набагато легше виконується подумки. Таким чином, гнучкість роботи з числами й визначає вміння їх відчувати, що надзвичайно важливо.

6. Можливо, найбільш важлива порада - стимулюйте мислення зростання, яке полягає в тому, що ваші здібності та кмітливість розвиваються в міру того, як ви намагаєтеся працювати та вчитися, докладаючи все нових і нових зусиль. Протилежністю мислення зростання є фіксоване мислення, яке передбачає, що наші здібності зумовлені й обмежені, і ви або можете займатись математикою, або не можете.

Коли дітям притаманне мислення зростання, вони добре справляються із проблемами та краще вчаться у школі в цілому. Коли діти мають фіксований спосіб мислення і при цьому зіштовхуються з важким завданням, вони часто роблять висновок, що не мають достатньо можливостей для того, щоб займатись математикою.

Один зі способів, яким батьки заохочують фіксоване мислення, полягає в тому, що вони розповідають дітям про те, що вони розумні в тих ситуаціях, коли в них щось добре виходить. Це може здатися правильним, але в дійсності це ставить дітей у скрутне становище пізніше, оскільки у випадку, коли вони зазнають невдачі в чому-небудь, то неодмінно доходять висновку, що зовсім не розумні.

Серед батьків і вчителів існує поширена думка про те, що діти діляться на тих, хто може бути успішним у математиці, і тих, хто не може. Це абсолютно хибне розуміння, і одна з головних причин, чому математика травмує багатьох дітей у школі.

Позитивний факт полягає в тому, що батьки в силах виправити дану ситуацію. Систематично застосовуючи наведені вище поради, а також виявляючи ентузіазм і терпіння при спільних заняттях математикою зі своїми дітьми, ви можете прищепити їм інтерес і любов до цього предмета, розуміння його краси й фундаментальності, які допоможуть дитині сприймати його не як покарання, а як заняття, яке захоплює й надихає.

Як налаштувати дитину на навчання після літніх канікул

Не дивно, що літо - це улюблена пора року для діточок. Три місяці безперервно можна безтурботно гратися, гуляти з друзями і зовсім не згадувати про навчання. Однак, в кінці серпня згадати про школу все-таки доведеться. Про те, як правильно допомогти дитині налаштуватися на навчання після тривалого відпочинку, розповіла психолог Ірина Шабаєва.

Як зробити так, щоб дитина легко долучилася до робочого процесу

Перехід до повних навантажень навчального року повинен проходити плавно. Ще вчора дитина гуляла в своє задоволення, гралася з друзями та їла морозиво, а сьогодні батьки оголошують, що «все, літо закінчилося» і «вже школа». Необхідність такої раптової адаптації до робочого режиму після безтурботних трьох місяців не лише може стати для вашого чада стресом, а й відбити бажання повертатися за парту і вчитися взагалі.

Щоб у дитини не сформувалося негативне сприйняття школи, не акцентуйте увагу на тому, що канікули закінчилися. Дозвольте синові чи доньці протягом першого місяця проводити вільний від занять час так само, як і влітку. Поступово мотивуйте дітей, а не висувайте жорсткі вимоги. Наприклад, якщо дитині складно прокидатися рано-вранці, спробуйте заманити її смачним сніданком.

Крім того, важливо, щоб малюк розумів, навіщо він ходить до школи. Не апелюйте абстрактними фразами на кшталт «от, будеш вчитися - на тебе чекає світле майбутнє». Це повинні бути абсолютно прикладні моменти. Наприклад, якщо тато каже, що математика потрібна, нехай тато покаже, в чому саме йому щодня допомагає математика. Все повинно бути чесно. Якщо батьки говорять, що треба вчитися, показуйте, де ви це застосовуєте.

Як налаштувати дитину на навчання

Батьки часто використовують у вихованні метод батога і пряника, але при цьому часто роблять помилку в тому, на що саме ставити акцент. Навіть якщо в процентному співвідношенні 12-бальних оцінок у дитини набагато менше, ніж тих же вісімок - важливо яскраво реагувати на кращі оцінки.

Найчастіше батьки яскраво реагують на щось погане. Коли дитина приносить оцінки 9-10, вони вважають, що все добре. У такому випадку їхня реакція бліда, ніяка. Тому дитина навіть не відчуває, що це справді досягнення і вона молодець. Але коли чадо приносить 6 балів - феєрверк емоцій та купа коментарів.

В ідеалі батьки повинні хвалити дитину за будь-які хороші оцінки і менш емоційно реагувати на погані. Людський мозок налаштований запам'ятовувати те, що було сказано з емоціями.

Як налаштувати на навчання першокласника

З огляду на те, що першокласник зовсім недавно був дитиною садочка, де стрибав і скакав, його навчальний процес повинен бути пов'язаний із грою. Саме ігрова діяльність йому більш зрозуміла. Зараз багато хто скаржиться, що на перервах першокласники висять на люстрі, стрибають до стелі і бігають, а повинні тихенько ходити під стінкою.

Однак, навіть якщо вашому чаду робить зауваження вчителька, то радимо послухати, кивнути головою, але не сварити. Першокласникам надто важливо гратися! Під час веселощів, криків і наздоганялок у них дозріває мозок. Рівня безпеки, звичайно, потрібно дотримуватися, але лаяти дитину за те, що вона бігала на перерві - неправильно.

Також для першокласників дуже важлива похвала. Будь-яка написана ними закарлючка, будь-яке досягнення має позитивно оцінюватися. Вони повинні розуміти, що це круто. Наприклад, ваш син дізнався щось про природу, або (незважаючи на те, що батьки розповідали це сотню разів) навіщо чистити зуби. Він молодець і крутяшка. Потрібно фіксувати його досягнення. Минув день, запитайте, що нового він дізнався. Дитина розповість, а ви оціните. Тоді він розумітиме, чому ходить до школи, і йому буде хотітися приходити до батьків і щось розповідати, адже вони не тільки слухають, але і реагують.

Що робити, якщо дитина відверто показує небажання ходити до школи

Якщо дитина не хоче повертатися до школи - це явний сигнал про проблему. Адже школа - це не тільки місце, де навчають. Школа - це ще й друзі, колектив і спілкування.
Коли я бачу дитину, яка категорично не бажає повертатися до школи, то розумію: або у неї зовсім немає друзів, або вона серйозно відстає у навчанні, за що її сварять. В такому випадку школа асоціюється у неї тільки з негативом, і щодня вона змушує себе йти туди, де їй погано.

У такому випадку, якщо у батьків немає тісного контакту з дитиною, а вчителька не може пояснити, в чому причина протесту, потрібно звертатися до фахівця.

Виділимо основні моменти:

• Плавний перехід від канікул до навчального процесу.
• Не акцентувати увагу на тому, що канікули закінчилися.
• Пояснити дитині, для чого їй вчитися.
• Хваліть сина або дочку не тільки за відмінні, але і за хороші оцінки.
• Не сваріть першокласника за ігри на перервах.
• Хваліть за будь-які досягнення.
• Якщо дитина категорично не хоче йти до школи, з'ясуйте причину.